Сайт общественной организации "За здоровый образ жизни" Павлов Ф.П.

Главная | Мой профиль | Регистрация | Выход | Вход
Вторник, 17.10.2017, 01:50
Вы вошли какГость | Группа "Гости"Приветствую ВасГость| RSS
Меню сайта
поделиться
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » 2011 » Май » 9 » ЧИ ІСНУЄ БЕЗПЕЧНА ДОЗА АЛКОГОЛЮ? ВИДЕО
23:23
ЧИ ІСНУЄ БЕЗПЕЧНА ДОЗА АЛКОГОЛЮ? ВИДЕО
....Алкогольні вироби являють собою етиловий спирт, розведений на воді в тій чи іншій концентрації (від 2% до 45% і більше), інколи з домішками різної „мішури” для приємного смаку, запаху, вигляду. Але етиловий спирт – це наркотична отрута.Видатний російський фізіолог, член-кореспондент Петербурзької Академії Наук Микола Євгенійович Введенський (1852 – 1922) зазначив: „Дія алкоголю (в усіх  спиртових „напоях”:   горілці, лікерах, вині, пиві тощо) на організм людини, в цілому, подібна на дію наркотичних речовин і типових отрут, таких, як хлороформ, ефір, опій тощо”. Чи можливо отруту або сильнодіючий наркотик поглинати на користь і далеко не в гомеопатичних дозах? – Зрозуміло, що ні. Н.Є.Введенський підкреслював: „... говорити про норму чи безпечне вживання спиртних „напоїв” абсолютно недоречно”.

   Великий російський невролог Володимир Михайлович Бехтєрєв зазначав: «Нажаль, питання про величезну шкоду, яку приносить алкоголь недостатньо зрозумілі для малокультурних мас, і навіть для більшості інтелігентів часто не зрозуміло, що алкоголь це безумовна отрута. Навіть навпаки, переважають повсюди думки про користь малих, «помірних» доз алкоголю, хоча спроби деяких вчених довести цю «користь» зазнали повного провалу після подальших наукових досліджень».  „З тих пір як доведена цілковита шкідливість алкоголю з науково-гігієнічної точки зору, не може бути навіть мови про наукову підтримку „малих” та „помірних” доз алкоголю... Головне, всім відомо, що все, як правило розпочинається з малих доз алкоголю і що згодом ці малі дози переростають у великі”.  Навіть у формі „культурного” вживання вина, пияцтво не може бути виправданим. Теж саме стверджують і експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ): „..безпечних доз алкоголю для організму людини не існує” (Доповідь комітету експертів ВООЗ. Женева, 1982).
 
   Академік Академії медичних наук Ф.Г.Углов пише: „Брехня, що сухі вина корисні, „помірні дози” не шкідливі, а „культурне” вживання вина – ключ до вирішення алкогольної проблеми...
 
   Спробуємо з наукових позицій розглянути це питання.
 
   Перш за все, жоден пропагандист „культурного” вживання вина не сказав, що це таке. Що розуміти під цим терміном? Як зв’язати до купи ці два взаємо не сумісних поняття: алкоголь і культура?
 
   Можливо, під терміном „культурного” вживання вина ці люди вбачають обставини, які відбуваються поглинанням вина? Гарно сервірований стіл, добра закуска, вишукано одягнені люди, і п’ють вони вишукані коньяки, лікери, бургундське вино чи кинзмараулі? Це - „культура” вживання вина?
 
   Як свідчать наукові дані, опубліковані (ВООЗ), подібне вживання вина, не тільки не попереджає, а навпаки, створює більш сприятливі умови для розвитку пияцтва та алкоголізму в цілому світі. За його даними, останнім часом так званий „менеджерський” алкоголізм, тобто алкоголізм ділових людей, відповідальних працівників, виходить на перше місце в світі. І якщо поняттям „культурного” вживання вина є обставини, то як ми бачимо, це не витримує жодної критики і приводить нас до ще більшого розвитку алкоголізму.
 
   Можливо, пропагандисти „культурного” вживання вина мають на увазі, що після прийняття якоїсь дози вина люди стають культурнішими, розумнішими, цікавішими, їх бесіда більш змістовна, наповнюється глибоким змістом?
 
   Школою І.П.Павлова доведено, що вже після першої, самої малої дози алкоголю в корі головного мозку паралізуються ті відділи, де закладені елементи виховання, тобто культури. То про яку „культуру” винопиття можна говорити, якщо після першої чарки, зникає в мозку саме те, що придбано вихованням, тобто зникає сама культура поведінки людини, порушуються вищі функції мозку, тобто асоціації, які підміняються нижчими формами. Останнє виникає в голові абсолютно недоречно і настирливо тримається. В цьому відношенні, такі настирливі асоціації нагадують собою явище чисто патологічне. Зміною якості асоціацій пояснюється вульгарність думок „ людини напідпитку”, схильність до стереотипних та тривіальних висловлювань, до пустої гри словами.
 
   Такими є наукові дані про стан нервово-психічної сфери людини, яка поглинула „помірну” дозу алкоголю. В чому тут проявляється культура? Із запропонованого аналізу немає нічого такого, щоб хоча б якось нагадувало культуру ні в мисленні, ні в діях людини, яка випила будь-яку дозу алкоголю...
 
   Мені, як лікарю, особливо важко і боляче чути про „помірні” дози і „культурне” винопиття тому, що дуже вже часто я зустрічаюсь з трагедіями, в основі яких лежить „культурне” винопиття та „помірна” доза. Про ці трагедії напевно всі знають, але не всі зустрічаються із ними так близько, як лікарі”.

 
   Алкоголь провокує утворення еритроцитних склейок (тромбів) у крові людини,  ті в свою чергу закупорюють кровоносні капіляри в головному мозку,  через які живляться мозкові нейрони, це викликає гіпоксію (киснево-харчове) голодування мозкових клітин. Виникає алкогольна ейфорія (емоційний сурогат) в головному мозку, явище вороже людському розуму та природнім людським емоціям. Людина втрачає почуття реальності, робить не властиві тверезій людині вчинки, більшість яких нагадують вчинки людей з певними психічними відхиленнями.
 
   Цілком закономірним є запитання: „Як можна „культурно” отруїти орган (мозок), який відповідає за культуру, честь, розум та інші природні, та набуті в процесі виховання якості?”.
 
   Якщо взяти до уваги ще й той факт, що мозкові клітини, які довгий час залишалися закупореними, без доступу кисню та поживних речовин гинуть, то вживання алкоголю призводить до отупіння головного мозку, як інструменту людини інтелектуальної праці. Не важко, але дивно було б собі уявити працівника з тупим інструментом: електрика з тупою викруткою, тесляра з тупою сокирою чи швачку з тупою голкою. А якщо це відповідальна людина інтелектуальної праці і від її розумової роботи залежить виховання, життя та здоров’я інших людей?
 
   Отже, цілком закономірним є процес інтелектуальної деградації, як наслідок               - деградація духовна, моральна, фізична як окремої людини, так і суспільства загалом. Це помітно особливо в наш час, коли так звана інтелектуальна еліта нічим особливим не вирізняється серед простолюду і нажила собі невтішного авторитету бути такими, як всі. Кожен із нас знає що таке в наш час, «бути таким, як  всі» по відношенню до алкоголю, нікотину, розпусти та інших негативних звичок.
 
   Отже, всяка доза вживання алкоголю є складовою частиною алкоголізму, а „помірних” доз поглинання спиртного не існує взагалі.
 
   Час починати жити тверезо хоча б тим людям, хто ще здатний першим  збагнути патологію „культурного” поглинання алкоголю, яка плодить пияцтво та алкоголізм з усіма його наслідками. Саме тут своє слово мали б  сказати вчені та інша інтелектуальна еліта, яка ще здатна тверезо оцінити ситуацію.
МАТр.
"Паростки тверезого життя" (Ф.М. Калінчук)


http://tverezo.com/publ/2-1-0-87







Миф: употребляешь «культурно» — никаких проблем

Попытки отнести вредное влияние алкоголя только к тем, кто признан алкоголиком, в корне не верны. Изменения, происходящие в мозгу под влиянием алкоголя, возникают при употреблении алкоголя в любых дозах. Степень этих изменений зависит от количества спиртных «напитков» и от частоты их приёмов, вне зависимости от того, относится ли этот человек просто к так называемым «пьющим» или к алкоголикам.

Кроме того, сами термины: «алкоголик», «пьяница», «много пьющий», «умеренно пьющий», «мало пьющий» и т.п., имеют количественное, а не принципиальное отличие. Изменения в мозгу у них носят не качественный, а количественный характер. Некоторые пытаются отнести к алкоголикам только тех, кто пьёт запоями, напивается до белой горячки и т.д. Это неверно. Запой, белая горячка, алкогольный галлюциноз, галлюцинаторное слабоумие пьяниц, алкогольный бред ревности, Корсаковский психоз, алкогольный псевдопаралич, эпилепсия и многое другое — всё это только последствия проблемы. Сама же проблема — это потребление спиртных «напитков», оказывающее вредное влияние на здоровье, труд и благосостояние общества.

Всемирная Организация Здравоохранения определяет алкоголизм как зависимость человека от алкоголя. Это значит, что человек находится в плену у наркотика. Ищет любую возможность, любой предлог, чтобы выпить, а если повода нет, он пьёт без всякого повода. И при этом он уверяет, что пьёт «умеренно».

Следует также признать неправомочным термин «злоупотребление». Если есть злоупотребление, то подразумевается и употребление не во зло, а в добро, то есть полезное. Но такого употребления нет! Более того, нет употребления безвредного. Любая доза алкоголя вредна. Дело в степени вреда. Термин «злоупотребление» неверен по существу, и в то же время очень коварен, потому что даёт возможность прикрывать пьянство отговоркой, что, мол, я не злоупотребляю. На самом деле любое употребление спиртных «напитков» всегда есть злоупотребление.

Культура, ум, нравственность — всё это функции мозга. И чтобы пояснить всю абсурдность словосочетания «пить культурно», полезно, хотя бы вкратце, познакомиться с тем, как алкоголь действует на мозг.

Начиная с конца 50-х и начала 60-х годов в нашей стране развернулась пропаганда «умеренных» доз; В речах и статьях сквозило, что потребление алкоголя — чуть ли не государственная установка и она не подлежит изменению. Весь вопрос, мол, заключается в борьбе с излишествами, со злоупотреблением, то есть с алкоголизмом.

Еще Н.А.Семашко писал: «Пьянство и культура — вот два понятия, взаимно исключающих друг друга, как лёд и огонь, свет и тьма».

Попробуем с научных позиций рассмотреть этот вопрос. Прежде всего ни один из ревнителей «культурного» винопития не сказал, что это такое. Что понимать под этим термином? Как увязать эти два взаимно исключающих друг друга понятия: алкоголь и культура?

Может быть, под термином «культурного» винопития эти люди понимают обстановку, в которой происходит поглощение вина? Красиво сервированный стол, прекрасная закуска, изысканно одетые люди, и пьют они высшие сорта коньяка, ликера, бургундское вино или кинзмараули? Это — культура пития?

Как показывают научные данные, опубликованные ВОЗ, подобное винопитие не только не предупреждает, а наоборот, создает более благоприятную обстановку для развития пьянства и алкоголизма во всем мире. И по её данным, в последнее время так называемый «менеджеровский» алкоголизм, то есть алкоголизм деловых людей, ответственных работников выходит на первое место в мире. И если в понятие «культура» винопития вкладывается обстановка, то, как мы видим, это не выдерживает критики и приводит нас к еще большему развитию пьянства и алкоголизма.

Может быть, ревнители «культурного» винопития имеют в виду, что после принятия какой-то дозы вина люди становятся культурнее, умнее, интереснее, их беседа более содержательна, наполняется глубоким смыслом?

Школой И.Павлова доказано, что после первой, самой малой дозы алкоголя в коре головного мозга парализуются те отделы, где заложены элементы воспитания, то есть культуры. Так о какой же «культуре» винопития можно говорить, если после первой рюмки исчезает в мозгу именно то, что приобретено воспитанием, то есть исчезает сама культура поведения человека? Нарушаются высшие функции мозга, то есть ассоциации, которые заменяются низшими формами. Последние возникают в уме совершенно некстати и упорно держатся. В этом отношении такие упорные ассоциации напоминают собою явление чисто патологическое. Изменением качества ассоциаций объясняется пошлость мыслей подвыпившего, склонность к стереотипным и тривиальным выражениям, к пустой игре словами.

Таковы научные данные о состоянии нервно-психической сферы человека, принявшего «умеренную» дозу алкоголя. В чём же здесь проявляется «культура»? Из представленного анализа нет ничего, что хоть в какой-то степени напоминало бы культуру, ни в мышлении, ни в действиях человека, принявшего любую, в том числе «малую» дозу алкоголя.

Каждому образованному человеку должно быть ясно, что бороться с алкоголизмом, не борясь с потреблением алкоголя — бессмысленно. Учитывая, что алкоголь — наркотик и протоплазматический яд, потребление его неизбежно приведет к алкоголизму.

Вести борьбу с пьянством, не запрещая потребление алкоголя — это всё-равно, что бороться с убийством во время войны. Говорить, что мы не против, мы за вино, но мы против пьянства и алкоголизма — это такое же ханжество, как если бы политики говорили, что мы не против войны, мы против убийства на войне. Между тем, совершенно ясно, что если идёт война, будут и раненые и убитые, что если имеет место потребление спиртных «напитков», то будут пьяницы и алкоголики. Не понимать этого могут только те, кто совершенно отравил свой мозг алкоголем, или же те, кто удовлетворен теперешним положением дел, кто хотел бы «стабилизации достигнутого уровня потребления».

(Ф.Г. Углов)


Просмотров: 1180 | Добавил: admin | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Контакты

Павлов Федір Петрович голова громадської організації "За здоровий спосіб життя"

fedor-petrovich@yandex.ua

Мой блог!!!

Пастор Владимир Ш.

Официальный сайт пастора Владимира Шушкевича
Мы в сети

 

Помощь воинам АТО

Помощь АТО

Помощь бесплатно

Бесплатно одежда

Бесплатно покормим
Бесплатно покормим людей в Казатине которые оказались в крайне тяжелой кризисной ситуации.

Сотрудничество

Вход на сайт
Поиск
Календарь
«  Май 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архив записей
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Copyright MyCorp © 2017 | Используются технологии uCoz